Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ

Офіційний медіаресурс

Нова Зоря, 9 лютого 2017 року

Євангелист Лука розповідає нам, що одного разу Ісус Христос побачив на дереві чоловіка, який був багатим митарем і сказав до нього: «Сьогодні маю бути в Твоїм домі» (Лк 19,5). Цей чоловік називався Закхей, що у перекладі з грецької мови (Ζακχαῖος) означає гідний, чистий. Символічно, можна сказати, що саме Господь Ісус забажав Його «очистити» від гріхів і дарувати йому навернення серця. Це той чоловік, що удостоївся особливої ласки – він приймав у себе вдома поважного гостя – Ісуса Христа. Цей євангельський уривок також читається кожного разу, коли відбувається освячення дому і коли вірні запрошують священика здійснити цей обряд. Колись Ісус-Добрий Пастир відвідував дім Марти і Марії, дім Симона Петра, дім Закхея та багато інших осель. Подібно і сьогодні наші священики–душпастирі ідуть відвідувати домівки свої вірних та місця їхньої праці і навчання після празника Богоявління з особливим жестом – благословенням та окропленням йорданською водою.

Час від Богоявління аж до Стрітення є часом особливої пори для священиків – це час душпастирських відвідин з благословенням та окропленням йорданською водою домівок своїх вірних. Звідки ж береться такий звичай, щоби священики-душпастирі йшли відвідувати своїх вірних? Неодноразово можна почути навіть свого роду закиди, мовляв, для чого ці священики ходять по хатах, по навчальних закладах, по місцях праці людей?

Роздумуючи протягом цих днів над таким компрометуючим закидом, я побачив, наскільки він неоправданий і як важливо, щоб священики, незважаючи на перешкоди та закиди, все ж-таки відвідували своїх вірних, і не лише в час відвідин. Звичайно, ці відвідини треба добре організовувати, треба не спішити, а приділити достатньо часу своїм вірним, щоб поспілкуватися До таких відвідин варто приготуватися і приготувати пам’ятки, літературу, буклети та інший матеріал, що може допомогти вірним зростати у своїй християнській свідомості та наближатися до життя у святих таїнствах та в активному парафіяльному житті.

 Я пропоную разом з Вами заглянути до Святого Письма і побачити, якими способами Господь приходить до людини і як часто саме Він вдається до такого способу – відвідувати своїх близьких, щоб привернути їх до Себе. Ми всі пригадуємо історію спасіння і той момент, коли наш прабатько Адам згрішив, сховався від лиця Божого, а Господь не залишив його, а почав за ним шукати і кликав: «Де ти?» (Бут 3,9).  Так Господь постійно шукає за кожною людиною, яка ховається від Бога, а причиною ховання дуже часто є саме гріх, що тягне за собою страх і сором. Через гріх людина закривається, ховається і втікає від Бога і від людей, від суспільства. Так у Старому Завіті ми маємо багато прикладів, як Господь іде до людей і прагне різними способами їхнього навернення.

В Новому Завіті, ціле життя Ісуса Христа, починаючи від Його зачаття, містить також різноманітні відвідини. Наприклад,  у таїнстві Благовіщення – Ангел приходить відвідати Марію і сповіщає Їй, що вона стане матір’ю Божого Сина (пор. Лк 1,26-38). Згодом Марія йде відвідати свою родичку Єлисавету і там, у її оселі, залишається аж три місяці (Лк 1,39-56). Трохи пізніше вагітна Марія з опікуном Йосифом шукають собі пристановища – домівки, але, каже євангеліст: «не було їм місця в заїзді» і Марія породила Ісуса в стайні. Але нічого дивного, бо про це написав євангелист Йоан: «Прийшло до своїх, - а свої не прийняли» (Ів 1,11). Згодом Ісус відвідував дім апостола Петра і там оздоровив Його тещу, відвідував дім сестер Марії і Марти, навчаючи їх відвічних істин. Також Ісус відвідав оселю митаря Закхея, а також і Симона фарисея. Ставлення осіб до Ісуса, навіть в той час, було неоднозначним – хтось сприймав Його і радів Його присутності, як це сталося з Закхеєм (пор. Лк 19,1-10), а хтось лукавив у своєму серці і осуджував Його – це Симон фарисей, який не оцінив такої великої ласки – присутності самого Господа у своїй оселі (пор. Лк 7,36-50).

Священиків ще називають душпастирями або пастирями душ. Ісус Христос одного разу сказав до Симона: «Не бійся! Віднині людей будеш ловити» (Лк 5,10). Покликання апостола – ловити людей для Царства Божого, старатися всіма способами достукатися до людини, щоби людина усвідомила своє покликання спасти свою душу і жити з Богом. В іншому місці Святого Письма читаємо, як Ісус дав вказівку апостолам: «В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше: Мир домові цьому! І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому: а коли ні, до вас він повернеться» (пор. Лк 10, 5-11). Тому священики, які посвятили своє життя служінню Богові і людям, мають особливе покликання свого стану – йти до людей, проповідувати слово Боже, розказувати про Бога, а одним із засобів для здійснення цієї цілі – є душпастирські відвідини домів та благословення йорданською водою.

Хтось запитає: а для чого ці душпастирські відвідини відбуваються з благословенням  та окропленням йорданською водою? Важливо тут звернути увагу на саме слово «благословення», що складається з двох слів «благе» і «слово». Тобто священик йде благословити, несе добре слово, яким потішає людей, підтримує, вселяє надію, збільшує любов, зміцнює віру. А вода, як особливий елемент нашого християнського світогляду – як елемент сотворіння божого, яка дає життя (без води все живе помирає), як елемент, що був освячений самим сходженням Ісуса Христа у води йорданські. Вода у природі використовується для очищення всього, що забруднене; вода дає життя і все відживає; вода дає силу кожному живому тілу; вона використовується як абсолютно необхідний елемент при хрещенні. Тому і тут при молитві священик всіх присутніх благословляє і окроплює освяченою водою, щоби людина скористалася нагодою попросити божої опіки для свого життя, ласки жалю за всі свої гріхи та відновила щире бажання жити по-християнськи, можна сказати, щоб «віджила».

Оскільки багато людей не відвідують храм, то ці відвідини є гарною нагодою поспілкуватися зі своїми парафіянами, інколи дізнатися, що стало причиною, що людина віддалилася від храму та парафіяльного життя, інколи навіть примиритися з тими, які десь всередині тримають якесь зло чи упередження щодо своїх священиків. А для вірних є також можливістю запитати священика те, що цікавить чи усунути будь-які упередження. Тому, християни повинні скористатися цією нагодую душпастирських відвідин, щоби «зловити» священика і поспілкуватися і запитати те, що цікавить і що незрозуміло з життя Церкви чи парафії.

Дорогі християни! Наші цьогорічні душпастирські відвідини вже майже завершилися. Священики мали гарну можливість відвідати своїх парафіян і з ними побути, дізнатися чим живуть наші вірні і що думають, за що переживають і що їм болить на серці. Таким способом священики виконали свій святий пастирський обов’язок  - дбати за довірені душі. І напевно, не один священик, через такі відвідини стане краще і гідніше виконувати свої священичі обов’язки перед Богом, перед Церквою і перед парафіянами. Багато-хто з вірних, дійсно скористався з цієї прекрасної нагоди поспілкуватися зі священиком і запитати те, що наболіло і те, чим, інколи, незадоволені. Краще завжди питати священика те, що болить чи чого ми не розуміємо, ніж потім пліткувати і осуджувати поза очі. Багато людей і цьогоріч скористалися унікальною нагодою отримати благословення боже через руки і уста наших священиків, молитися разом з ними і прийняти їх у своїх домівках, отримали відповіді на різні запитання та закиди і щедро віддячитися, особисто священикам, за їхнє віддане священиче служіння для добра Церкви і народу.

Від імені всіх священиків хочу подякувати всім Вам, дорогі наші вірні, що Ви прийняли нас у ваших домівках і за те, що ви підтримуєте і любите свою Церкву і свій народ. 

 

Пасторальне планування

Жовтень 2017
Пн В Ср Ч Пт Сб Н
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5