Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ

Офіційний медіаресурс

(Слово Редактора, Нова Зоря, 16.02.2017)

Різдвяний час у літургійному році завершується празником Стрітення Господнього. Саме від цього дня християни перестають вітатися «Христос Рождається» і знову звикають до традиційного привітання «Слава Ісусу Христу», на що щиро і молитовно відповідають «Слава навіки». Це свято люди особливо відзначають, бо в цей день освячують свічки, які називаються «стрітенські» або «громовиці».  У непрості минулі часи, коли про Бога не можна було згадувати і всяку думку про Нього старалися стерти з людських умів, то для празника Стрітення навіть придумали особливий символізм – зустріч зими з весною. З точки зору віруючої людини, можемо лише подивляти примітивізм тогочасного «богопоборництва» і, зокрема, у тому випадку, коли зустріч Бога з людиною, що є правдивим змістом свята Стрітення, замінили на зустріч зими з весною. Але попри історичну подію зустрічі Богородиці з Дитятком зі Святим Симеоном у єрусалимському храмі, в цей день Католицька Церква відзначає також день богопосвячених осіб, тобто тих, кого ми звикли називати монахами і монахинями.

Може і не всі християни знають, що саме празник Стрітення Господнього є «професійним» днем богопосвячених осіб, тобто тих людей, які все своє життя посвятили служінню Богові, Церкві і людям через складання так званих монаших обітів – убогості, чистоти і послуху.  Є у Катехизмі так звані «євангельські ради», тобто чесноти, якими радиться жити тим особам, що отримали від Господа особливий поклик, як колись апостоли. «Іди за мною», – такі та подібні фрази почули колись учні з уст Ісуса Христа і яких згодом назвали апостолами (з гр. мови – послані), бо вони, спочатку отримали від Господа особливе покликання, відповіли на нього, а відтак були послані служити Богові і так проповідувати Царство Боже. Подібні слова і нині чують у своєму серці чимало осіб, та не всі відповідають на це покликання.

Чому саме ця дата стала днем богопосвячених осіб?  Тут ми знаходимо глибокий символізм: ще у 1997 році Папа Йоан Павло ІІ (нині святий) в цей празник встановив Всесвітній День Богопосвяченого Життя, дбаючи, щоб уся Церква глибше задумалася над цим даром. У таїнстві Стрітення бачимо як Богородиця жертвує Богові найбільший Дар, який отримала – свого Сина Ісуса Христа, тим самим приносячи й себе в жертву. Це є символом того, як батьки жертвують своїх дітей, які отримали особливе покликання у житті, на служіння Богові. Подібну жертву з самих себе для любові до Христа складають богопосвячені особи, бо як читаємо у апостольському повчанні «Vita consecrata»: «Богопосвячене життя, що ґрунтується на прикладі життя і на вченні Господа нашого Ісуса Христа, –  це дар Бога Отця своїй Церкві за діянням Святого Духа. Через євангельські ради притаманні Ісусові риси – чистота, вбогість і послух – набувають у світі постійної «видимості» і спрямовують погляд віруючих до того таїнства Божого Царства, яке вже діє в історії, але остаточно виповниться в небі» (Йоан Павло ІІ, «Богопосвячене Життя», 1).

Отже, цей день є днем роздумів над чернечим, монашим способом життя.  Покликання до монастиря  – це особливий дар від Бога певним, поодиноким людям (в більшості ж Господь кличе до сімейного життя). Людина, звичайно може на це покликання відповісти або від нього відмовитися. Якщо ж молода особа відчуває в собі таке покликання, то повинна, добре розібравшись і порадившись з відповідними духовними особами, йти за покликом Господнім і не сумніватися. Цьому можуть допомогти духовні роздуми, реколекції, духовні вправи чи розмови зі священиком, монахом або монахинею. Господь може кликати будь-кого і в будь-якому віці і, дуже важливо, не перечити Богові, не противитися божій волі, але прислухатися до голосу Господнього у своїй душі. Колись такий голос почули Святий Йосафат Кунцевич і Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький, які стали монахами Чину Святого Василія Великого, такого голосу удостоївся у собі Блаженний Миколай Чарнецький, який вступив до Згромадження Отців Редемптористів та багато інших святих, блаженних, праведних та ісповідників віри. Монахами стали і наші івано-франківські єпископи – світлої пам’яті Владики Софрон Дмитерко і Софрон Мудрий. Вони, відчувши в душі покликання, пішли за ним, а могли відмовитися, прислухавшись до тих, які перешкоджали чи застерігали перед таким способом життя. Наша Церква не мала би таких Провідників, якби вони не пішли за монашим покликом або ж зреклися його.

Цей день – є днем молитви за богопосвячених осіб. Хтось подумає, що саме ті особи, які йдуть у монастирі, повинні за нас молитися, але насправді молитва – це особливий дар, яким одні заступаються за одних: богопосвячені особи постійно моляться за потреби світських людей, за міцні християнські родини, за мир у світі, за потребуючих, хворих, а світські люди моляться, щоб Господь кликав з молоді хлопців і дівчат, які би посвятилися Господу і своїм життям нагадували світу, що наше земське життя – це дорога до вічності, і все, що ми робимо, кажемо і думаємо, воно може нам допомогти або перешкодити потрапити у Царство Небесне. Тому, дуже важливо, щоб усі ми усвідомлювали нашу відповідальність за покликання до монастирів і старалися приділити час, щоб у наших родинах та у храмах молитися за витривалість у покликанні священиків, монахів і монахинь, а також за нові покликання до монашого стану.

Свята Церква, вірна своєму Засновнику Ісусові Христові, закликає: «Священики і християнські виховники нехай докладають поважних зусиль, щоб сприяти новому зростанню чернечих покликань, які мають бути старанно підібрані й повною мірою відповідати потребам Церкви. У звичайній проповіді треба також частіше говорити про євангельські ради та про вибір чернечого стану. Нехай батьки, виховуючи своїх дітей у християнському дусі, плекають і зберігають у їхніх серцях покликання до чернечого життя» (Декрет про оновлення чернечого життя «Perfectae caritatis», 24).

Святий Папа Іван Павло ІІ в одному зі своїх повчань звертався до молодих людей: «До вас, хлопці й дівчата, кажу: якщо чуєте Христовий поклик, не відкидайте його! Відважно ставайте на величні шляхи до святості, що їх вказали нам визначні святі чоловіки і жінки своїм наслідуванням за Христом. Плекайте притаманні вашому вікові ідеали, але не вагайтеся прийняти задум Бога щодо вас, коли Він покличе вас шукати святості в богопосвяченому житті». А, звертаючись до родин, писав: «До вас звертаюсь я, християнські родини. Батьки, будьте вдячні Господеві, якщо він покликав вашу дитину до богопосвяченого життя. Це треба вважати за велику честь для родини, коли Бог схоче зглянутися на неї й обрати одного з її членів, щоб запросити ступити на шлях євангельських рад! Плекайте у собі бажання віддати Богові свою дитину для служіння Божій любові у світі». (Папа Іван Павло ІІ, Vita Сonsecrata, 106-107)

Тому, дорогі друзі у Христі! Стараймося у наших молитвах не забувати молитися за богопосвячених осіб та за нові покликання до монашого стану, а якщо з наших родин і наших парафій Господь покличе когось до такого стану, то не перечмо цьому, а, навпаки, підтримаймо і допоможімо розпізнати покликання та ступити на вибраний шлях служіння Богові і Церкві.

о. Йосафат Бойко, ВС

Пасторальне планування

Серпень 2017
Пн В Ср Ч Пт Сб Н
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3