Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ

Офіційний медіаресурс

З 3 по 12 вересня у Львові проходить Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Розпочався він урочистою Божественною Літургією, яку очолив Блаженніший Святослав у Соборі св. Юра у Львові. Головною темою цьогорічного Синоду є: «Літургійне і молитовне життя УГКЦ». На це зібрання з’їхалися всі єпископи, які силою Церковного права та своєї присяги мають обов’язок брати у ньому участь. Духовну і молитовну єдність Папи Франциска своєю присутністю засвідчив Апостольський Нунцій в Україні Архієпископ Клаудіо Гуджеротті. Що ж нам – народові Божому – духовенству і мирянам, варто знати про такий щорічний захід нашої Церкви.

Слово «синод» походить від грецького слова «Σύνοδος» і означає збори, схід, зібрання, нарада. А Синод єпископів – це є зібрання всіх єпископів нашої Церкви для вирішення і обговорення актуальних питань з життя Церкви та втілення її місії проповідування Царства Божого у світі. Наша Церква має синодальний устрій і прообразом такого синодального зібрання, синоду – була колегія апостолів. Кожен єпископ є наступником апостолів, і так, як колись збиралися апостоли, так сьогодні збираються єпископи, щоб дбати за добро Церкви, її розвиток та утверджувати інших у вірі. Згідно церковних законів, Синод Єпископів збирається щороку і кожне засідання Синоду є канонічним за умови присутності двох третин єпископів, зобов’язаних брати у ньому участь.

Коли ми заглянемо до Катехизму «Христос – наша Пасха», то один з розділів вчення про Церкву пояснює «помісність Української Греко-Католицької Церкви та її сопричастя з іншими помісними Церквами» і про те, яким способом наша Церква має синодальний устрій. І цей же Катехизм, що «засвідчує невід’ємний зв’язок київської християнської традиції з християнством вселенським» був нам поданий саме Синодом Єпископів як «джерело катехитичного навчання для зростання вірних УГКЦ у вірі». Там знаходимо слова Патріарха Йосифа, як він описує в одному зі своїх листів (1978 рік) помісність нашої Церкви: «Помісність нашої Церкви – то її одність з минулим, одність Церкви в Україні й на поселеннях, одна думка з її патріархом, її одність із Вселенською Церквою та її Головою – наслідником святого апостола Петра». Оцей зв'язок єдності між собою і з наслідником Апостола Петра Папою Римським, здійснюється в нашій Церкві таким способом: всі вірні мають свого пароха, кожен з яких належить до свого Єпископа. Єпископ, що керує частиною Церкви, яка зветься архієпархія, єпархія чи екзархат (територіальна одиниця) є частиною Синоду Єпископів нашої Церкви на чолі з її Патріархом. Цей Синод перебуває у єдності з Наступником Апостола Петра, який є видимим знаком сопричастя, єдності Церкви. Отже, «Синод Єпископів має найвищу законодавчу і судову владу у Церкві. Він здійснює своє служіння народові Божому у справах віровчення, літургійного життя і пастирського проводу. Очолює Синод Єпископів патріарх – Глава і Отець помісної Церкви» (302).

Ще 27 серпня, за тиждень по початку синоду, в Патріаршому Соборі Воскресіння Христового у Києві прозвучали такі слова з вуст Блаженнішого Святослава: «Головне прохання, яке ми прагнемо висловити на цьому Синоді, – це слова апостолів до Ісуса Христа: «Господи, Учителю, навчи нас молитися». Ми також прагнемо запитати себе і вас про те, як ми молимося, чи вміємо молитися, чи молитва є диханням нашої душі? Прошу всіх вас за цей Синод молитися! Ми так потребуємо, щоб Синод не був справою грона єпископів. Бо він загальноцерковна подія, велика подія всієї Церкви».

Три, таких цінних для нашого християнського вуха фрази-повчання, які сказав Глава Церкви 3 вересня на Святоюрській горі у Львові, повинні збільшити нашу любов до Церкви і до молитви, а також і глибше зрозуміти роль такого зібрання єпископів для добра цілої Церкви:

  • Розпочинаючи Синод, Блаженніший пояснив, що це зібрання – це «особливий момент, особлива подія нашої Церкви. Можливо, ще і ще раз Господь Бог усім нам хоче сказати, що ми, владики, за основну мету свого служіння маємо бути слугами Божими, які дбають про Божий люд. Ми покликані дбати про свої і повірених нам людей душі, щоб у свій час віддати Богові Його належні плоди».
  • Говорячи про молитву, як головну тему цьогорічного зібрання українських єпископів, Блаженніший сказав: «Ми перебуваємо, в особливих стосунках з нашим Небесним Отцем, у Сині і Духові Святому. І ті наші особливі стосунки ми виражаємо в головній темі нашого Синоду. Син спілкується, розмовляє зі своїм Отцем у Дусі Святому, це є внутрішнє життя Пресвятої Трійці, це спілкування Божий Син у своєму воплоченні об'явив як молитву».
  • «Ми хочемо спитати нашого Божественного Учителя і попросити Його, як це робили апостоли: Учителю навчи нас молитися. Ми хочемо зрозуміти, як сьогодні молиться Українська Греко-Католицька Церква в Україні і на поселеннях, як нам потрібно бути вчителями і учнями справжньої молитви, як нам дбати про молитовне життя нашої Церкви, тому що знаємо, що та особа, яка не дихає, є мертвою, та християнська душа, яка не молиться, вмирає, а та Церква, яка не є спільнотою молільників, на жаль, починає завмирати».

Наш Патріарх звернувся до кожної боголюбивої і побожної душі нашого народу: «Я прошу все церковне тіло нашої Церкви: моліться за наш Синод і за його діяння в ці десять днів. Щоб ми, як Церква, яка молиться, змогли належним чином послужити Богові й нашим людям в Україні та на поселеннях».

Свята Церква в особі Патріарха, в обличчі Синоду Єпископів нашої Церкви, в особі духовенства – «вчителів молитви» прагне подати вірним головні вказівки і поради щодо впорядкованого молитовного життя вірних у парафіяльних спільнотах, прагне впорядкувати літургійні книги, уніфікуючи їх (роблячи однаковим, а таким способом, і більш доступним та зрозумілим, для всіх вірних), старається зробити молитву доступною для кожної людини, щоби кожен вірний нашої Церкви, до якої парафії він би не належав, сільської чи міської, в Україні чи на поселеннях, через спосіб молитви відчував себе сином нашої Церкви і сином Одного Господа Ісуса Христа.

Відкликаючись на прохання нашого Духовного Батька, стараймося молитовно супроводжувати наших Владик, щоби вони були вірними на порух Святого Духа, щоби охоплені любов’ю Божою та любов’ю нашою, провели це синодальне зібрання для більшої слави Божої і для добра нашої Церкви.

Пасторальне планування

Листопад 2017
Пн В Ср Ч Пт Сб Н
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3