1. Сам Ісус Христос, одного разу, зайшовши до синагоги, почав читати слова пророка, які стосувалися саме Його: «На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування» (Лк 4,18-19). Він прийшов, щоб звіщати спасіння, звільнення від гріха, відкуплення людського роду після упадку наших прародичів Адама і Єви, які свобідно вибрали жити без Бога і стали закритими на божу благодать. Саме Христос, як другий Адам, через своє воплочення, стає для людини можливістю примиренням з Богом. Отак, через одного Адама прийшов гріх у світ, а через другого Адама (Христа) прийшло спасіння.

2. Ісус Христос, як Бог був ще перед заснуванням світу, Він вічний, але в певний момент історії стає людиною і народжується від Діви: «Споконвіку було Слово… і Слово було Бог. Ним повстало все і ніщо, що повстало, не повстало без Нього» (пор. Ів 1) і в іншому місці Ісус каже про Себе: «Істинно, істинно кажу вам: Перше, ніж був Авраам, Я є» (Ів 8,58).

3. Ісус прийшов, щоб навчити нас виконувати закон Божий: «Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити» (Мт 5,17). Він навчив виконувати закони Божі, але одночасно він додав законам духу любові, милосердя, терпеливості.

4. Ісус прийшов, щоб прощати, відпускати гріхи і цю владу він передав своїм учням та їхнім наступникам – священикам: «Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати» (Мт 9,6) і «А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, - а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, - увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!» Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа. І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.» Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи - відпустяться їм, кому ж затримаєте - затримаються.» (Ів 20, 19-23. 

5. Ісус прийшов, щоб підтримати всіх, кому важко: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим» (Мт 11,28-30). Тому він оздоровляв, воскрешав, лікував, потішав, розраджував.

6. Ісус прийшов, щоб спасти світ, всіх людей, які захочуть скористатися Його допомогою: «Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним — світ спасти. Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, — той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого» (Ів 3,17-18)

7. Ісус Христос, як Добрий Пастир, котрий піклується про своїх овець, прийшов на землю, щоб віддати своє життя за нас, щоб нас вберегти від зла і від гріха, щоб не віддати нас ворогові - дияволові: «Я ж — добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають. Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець. …» (Ів 10,14-16). Саме Його ім’я «Ісус» означає Спаситель, той, хто рятує, приходить на допомогу і кожного знає по імені.

8. Господь Бог через воплочення Ісуса Христа показує свою велику любов до людей: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Ів 3,16). В іншому місці сам Ісус каже про себе: «Життя своє кладу я за моїх овець» (Ів 10,15) і «Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе» (Ів 10,18). Віддати своє життя за когось – це найбільший вияв любові (пор. Ів 15,13).

         Є такі гарні слова Преподобного Симеона Богослава про воплочення і саме ними хочу поділитися з Вами: «І так, Бог бажаючи мати таку людину, яку на початку створив – Адама, послав у останній час на землю Сина Свого Єдинородного, і Він, прийшовши, втілився, прийняв на Себе дійсне людство, щоб бути досконалим Богом і досконалою людиною, і Божество мало таким чином, людину, яка достойна Його. І це людина! Іншого такого не було, немає і не буде».

         Дорогі християни! Святкуймо щиро і мило, у молитовній тиші нашого серця та у дзвінкій коляді по наших храмах та домівках. Відвідуючи наших родичів і близьких, не залишмо без уваги самотніх і літніх людей. Піклуючись про святкові трапези для наших різдвяних гостей, погляньмо чи нема когось біля нас, хто у потребі – бідні, опущені, наші воїни, а може, навіть і сусіди. Відкриймо наші серця і наші гаманці, щоб прийти на допомогу тим, хто у потребі, бо Христос сказав: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили... те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили (Мт 25,40.45). 

 

 

 

 

Пасторальне планування

Березень 2020
Пн В Ср Ч Пт Сб Н
24 25 26 27 28 29 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5