Вже за 18 днів - 27 червня будемо згадувати 28 новомучеників нашої УГКЦ, яких було проголошено блаженними папою Іваном Павлом ІІ під час його візиту в Україну у 2001 році. Готуючись до цього Ювілею, Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ пропонує спільно кожного дня відкривати для себе тих, хто життям та мученицькою смертю засвідчив свою вірність Богові, Церкві та українському народові. 

Сьогодні хочемо познайомити Вас із сестрами Згромадження святого Йосифа Олімпією Бідою та Лаврентією Гарасимів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: #НашимБлаженним20: Владика Никита Будка

Сестри належали до Згромадження святого Йосифа та обоє перенесли великі терпіння, але не зрадили Христа та свого народу. Їхнім кредом стали слова: «Ми Христові, а Христос – наш».

Блаженна преподобномучениця с. Олімпія (Ольга Біда) народилася в 1903 р. в с. Цеблів на Львівщині. У ранньому віці вступила до монастиря Згромадження Сестер св. Йосифа. Сестри займалися духовним вихованням  підростаючої молоді. Згодом с. Олімпія стає настоятелькою дому в м. Хирові. Вона мала правдиве любляче серце до сестер, була терпеливою та спокійною. Мала духа молитви і разом з сестрами ревно підтримувала організацію Апостольства Молитви.

Блаженна преподобномучениця с. Лаврентія (Лавкадія Гарасимів) народилася 30 вересня 1911 р. в с. Рудники на Львівщині. Вступає до Згромадження сестер св. Йосифа. Була лагідної вдачі, дуже доступна й прихильна. До того ж мала приємне сопрано, тож завжди співала Вечірню й Утреню.

Надходили важкі часи для нашої Церкви. Та сестри, незважаючи на погрози і попередження, не переставали катехизувати дітей. Їх любов до Бога й людей була геройською. У 1950 р. с. Олімпію і с. Лаврентію заарештували. Режим у в’язниці Борислава був дуже суворий. Годувати сестер відмовились: лише те, що вони зуміли прихопити зі собою, було їхньою поживою. Монахині чекали на вирішення своєї долі, а поміж тим відбувалися допити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: #НашимБлаженним20: Дрогобицькі мученики о. Северин Бараник, о. Яким Сеньківський та о. Володимир Байрак

І от вирок: досмертне вивезення в Томську область. Переїзд із в’язниці до Томська був дуже виснажливий. Їхали два тижні. Під час пересадки на пароплав с. Лаврентію з високою температурою переносили на палубу сестри та люди. Прибувши на місце призначення в с. Харськ, сестри змушені були шукати собі житло. Ніхто не хотів приймати сестер, які мали з собою хвору на туберкульоз. Змилосердилася одна родина росіян.

Сестри терпіли нелюдські умови життя та повну відсутність медичної допомоги. Тож не дивно що через два роки вони відійшли у вічність: сестра Олімпія померла 23 січня 1952 р., а с. Лаврентія – 28 серпня цього ж року. Перша на 40-му році життя, а друга – на 41-му.

27 червня 2001 року Святіший Отець Іван Павло II під час візиту в Україну проголосив блаженними 27 мучеників українського народу. Серед них є дві монахині нашого Згромадження − с. Олімпія Біда та с. Лаврентія Гарасимів, які для всіх сестер нашого Згромадження стали прикладом – глибокої єдності з Богом, радісного служіння людям та жертовної і всецілої самопосвяти в любові.

Їхнє життя і смерть – це постійна катехиза життя християнина. Вони вчать нас наслідувати з відвагою Христа, Котрий постраждав на хресті за всіх, тому що лише Він обіцяє нагороду та вічне щастя тим, хто витримає з Ним до кінця.

У 2005 році мощі блаженних преподобномучениць віднайдено та перевезено із Сибіру в Україну. На даний час вони знаходяться в храмі Головного Дому Згромадження.

В монастирях Згромадження сестри разом з вірними моляться Молебень до Блаженних Преподобномучениць Олімпії та Лаврентії і за посередництвом мучениць Господь вислуховує покірні молитви своїх слуг і дарує свою потіху і допомогу.

Починаючи з 2009 року могила сестер в с. Харськ стала офіційним місцем паломництва Новосибірської Епархії, і кожного року восени понад сотня паломників з різних парафій Епархії збираються на Божественну Літургію на могилі Сестер-Преподобномучениць.

За матеріалами інтернет-видань