Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ

Офіційний медіаресурс

Автор кавера на «Despacito» Ольга Лісньовська: «Бог промовляє через пісні».

Хіт «Despacito» ще влітку побив усі світові рейтинги. Натомість та в Івано-Франківську та поза його межами все більшу популярність здобуває кавер на цю пісню, який створила студентка Львівської політехніки Ольга Лісньовська. На відому музику дівчина написала текст із заголовком «Бог спасає». Від початку вересня аматорське відео набрало у мережі понад 28 тисяч переглядів. І кожен слухач знаходить у ньому особливі сенси. Ми попросили Ольгу Лісньовську поділитися досвідом написання духовної музики і розповісти про власний шлях віри. 

– Олю, розкажи, будь ласка, як виникла ідея зробити такий кавер?

– Влітку ми разом із моєю сестрою Іриною побачили у Facebook відео польських черниць, які переробили «Despacito» на прославу. У той момент ми саме збиралися на прощу до Унева. І вирішили, якщо  у поляків є така прослава, то й у нас має бути. У неділю, я зрозуміла, що вирішальний момент настав. Помолилася і взялася до творчості. Все якось вдавалося, навіть не задумувалася яким саме буде текст. Тоді з Ірою підібрали акорди і перед учасниками прощі представили пісню «Бог спасає». Присутнім дуже сподобалося, вони навіть просили слова, ноти. 

– А як знімали відео? Були хвилювання перед камерою? 

– У мене тато греко-католицький священик у Єлиховичах (Золочівський район), і ми мали ключ від церкви. Там дуже гарна акустика. Тож ми із сестрою взяли цей ключ і пішли на хори, де і вирішили зробити запис. Переживали, бо це було у неділю, десь приблизно за годину перед службою. А у храмі діє спільнота «Матерів у молитві». Вони могли теж прийти молитися і…застати нас із гітарою. Хоч часу було обмаль, знімали відео досить довго. Відразу навіть було відчуття, що «щось не дає записати». Я почала злитися на сестру, бо вона могла пальцем затуляти динамік. А потім вирішила зібратися, помолилася і відчула таке натхнення… Що хотілося навіть трохи посміхатися на відео, бути собою і переживати пісню. Згодом одна із парафіянок написала у коментарях, що їй приємно, що ми записали прославу саме у цій церкві. І ми зраділи, адже хвилювалися, що не всі зрозуміють і приймуть цей відеозапис у храмі. 

– А раніше ти вже писала пісенні тексти? 

– Ми із сестрою разом співали. Спочатку Іра грала на гітарі, а потім і я навчилася. Першим авторським твором до якого  написала текст, стала пісня «Починай із себе». Вона більше зорієнтована на соціальні проблеми. Про те, що не варто засуджувати когось, а робити свій щоденний вибір. Потім була пісня про матерів-емігранток і тих людей, які їздять на заробітки. Коли я вступила у Львів, у мене почалося поглиблення духовного життя, таке навіть навернення  і тоді задумалася про прославу. Одну з них написала після завершення першого курсу. Там йшлося про те, що Бог піднімає нас з колін. 

– Чому кавер на «Despacito»  ти назвала саме «Бог спасає»? 

– Бог насправді кожного моменту стукає до нашого серця. Важливо розуміти, що Він не є Карателем, а Спасителем. Господь не хоче, щоб ми були втраченими. На власному досвіді це відчуваю. Прослава часом дає відповіді на запитання. Наприклад, чому ми страждаємо. Мене навіть часто запитують: «Чому ми нічого поганого не робимо, але стаються якісь трагедії, а інші, іноді лихі люди, не зазнають поганих моментів у житті». Це реально важкі питання. І мені здається, що Бог може промовити через пісню, через Біблію, звичайно, через ближніх. 

– А як саме ти відчуваєш, що Бог промовляє? 

– У мене є дві сестри – Іра, їй 18, та Аня, якій лише півтора року. То ми такі трохи «няньки» при ній, вона дуже класна. Вісімнадцятирічна Іра навчається в Національному медичному університеті імені Данила Галицького. Сестра знає багато цитат отця Піо, Джузеппе Москатті, адже він був лікарем, чи дона Боско. Ірина завжди вміє знайти доречну пораду, розповісти про приклад із життя цих святих. І ще ми ніколи такого не практикували, але останнім часом почали разом молитися. Християнській сім’ї варто це запровадити. Я відчула, як покращилися стосунки із сестрою. Ми змогли багато одна одній розповісти, подолати якісь старі образи. Загалом у сім’ях є дві головні проблеми: те, що люди мало говорять і мало разом моляться. Думаю, що завжди можна почати із короткої молитви, з вервечки, із  молитви перед їжею, спільного читання уривку Біблії просто вголос. І Бог дуже сильно діє —  дає любов, довіру. 

– Тож у Львові з’явилися підстави для нового етапу духовного життя? 

– Коли я приїхала навчатися до Політехніки, біля мене була нова група, багато нових цікавих людей. Серед них моя знайома, а тепер вже подруга Катя. Саме вона запропонувала долучитися до РУАХУ – курсу, який проводить спільнота «Благословення» (УГКЦ). Я туди раз пішла і мені сподобалося. Під час обговорень порушували важливі теми: «Що таке щастя?», «Хто такий Бог?», «Чому варто читати Біблію?» і таке інше. Цей курс проходив поступово, а завершувався вікендом. Це був трохи поворотний момент. Адже я познайомилася із отцем Олексієм Саранчуком. І відбулася дуже цікава ситуація. 

– Яка? 

– У той час ми мали певні проблеми у сім’ї і нам із сестрою було важко їх долати. Це не була депресія, а таке відчуття пригнічення і нерозуміння, що робити далі. Отець Олексій просто спускався зі сходів і запитав мене, чи все добре. Я відповіла що так, але потім зрозуміла, що все насправді зовсім недобре і мені варто із ним поговорити.  Під час розмови отець Олексій дав відповіді на ті запитання, які були мені потрібні. Він говорив про те, що певні складнощі в житті — це жорна, через які ми маємо пройти. І Бог зробить нас кращими, ми станемо міцнішими, з Ним  можемо все подолати. Це стало для мене таким поштовхом. Із вікендом я змінилася та вирішила долучилася до спільноти «Благословення». 

– А тексти на духовну тематику важко писати? 

– Коли я писала на соціальні теми, то вони були мені ближчі. Іноді мої добрі знайомі казали, що за гроші все можна купити, навіть голос на виборах. Це мені дуже сильно боліло, що ми не бачимо колоду у себе в оці. А потім, коли почалося поглиблення життя з Богом, то мені стала ближча прослава. У нас на спільноті це практикується і мені теж захотілося написати.  Якщо є натхнення, то і те, і те легко вдається. 

– Отже, творчих планів чимало? 

– Найближчим часом хотіла б записати пісню «Бог спасає» десь у студії. Ми із Ірою взагалі здивувалися, що це відео швидко почало набирати кількість поширень і переглядів. Моя сестра каже: «Та я була впевнена, що буде чимало переглядів». А я якось не очікувала, що людям сподобається… Але дуже рада. Рада, що можливо до когось Бог промовляє через цю пісню та імовірно стає комусь надією у важких ситуаціях. Планую написати ще одну прославу. Зараз починаю більш професійно займатися співом, зокрема у хорі Львівської політехніки, який мені дуже подобається. 

Розмовляла Оксана Бабенко 

За матеріалами http://velychlviv.com


Додатково пропонуємо Вашій увазі текст пісні "Бог спасає"

Бог, Ти є любов, що ніколи не мина,
Ти мене підносиш знов й знов.
А милосердю Твоєму межі нема,
Викупила нас Твоя Свята Кров.

Ти, Ти мене ніколи не покидав,
Своє плече , Господи, Ти підставляв.
Ти моя скеля , моє спасіння.
Так, так я тисячу разів , мабуть, упав,
Я не заслужив, а Ти отак узяв і подарував мені нову надію.

Бог спасає,

Він з хреста до тебе руки простягає, 
І простивши всі провини ,обіймає, 
Бо Його любов ніколи не минає.

Бог спасає,
Біля дверей твого серця чекає,
Всі твої недолі , біди, страхи знає,
Ти відкрий Йому , Він же тебе благає:
«Я візьму тебе на руки і зцілю від ран,
Ти бо моя дитина, Я є твоє спасіння,
І які б тебе недолі, біди не спіткали ,
Ти у мене віруй, сину,
Я ж тебе люблю безмірно»
Бог спасає!

Пасторальне планування

Жовтень 2017
Пн В Ср Ч Пт Сб Н
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5