Музей мистецтв Прикарпаття презентує виставку різдвяних християнських сюжетів XIX ст. з фондової збірки музею і з приватної колекції Архікатедрального і Митрополичого Собору Воскресіння Христового Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Сьогодні, в час інноваційних технологій, новітніх ґаджетів та іншого клопотання людство масово заговорило, що воно втратило почуття свята, що ХХІ століття втягнуло увесь світ у рутину… І справді, ворог людського роду – диявол прикладає усіх зусиль, щоб подати одвічні правди і чесноти: віру, надію й любов у «викривленому дзеркалі», мовляв «світ такий несправедливий… слід змиритися з ним і прийняти його…». Однак це не так, бо існує Христова справедливість і любов! Під дією Святого Духа, в контемплятивному міркуванні й при щирій сердечній молитві розуміємо, що радість і щастя є! Вони, за словами зачинателя західноєвропейської теологічної думки св. Августина, знаходяться у Господі. Саме у відступництві від Бога і любуванні у гріхах знаходимо першопричину всіх наших бід і негараздів які перешкоджають людству в сучасному світі. Проте збагнувши, що через Різдво Христове Всевишній нас не покинув, а своєю безмежною любов’ю спас від смерті й криється наша надія і християнський оптимізм.

З богословської точки зору переданої у святих іконах запропонованої тематики, Різдво Христове – це великий акт спасіння Бога-Отця, рівний сотворенню перших людей Адама і Єви. Оскільки наші прародичі згрішили непослухом, порушивши заповідь не вживати плоду з дерева «пізнання добра і зла» (Буття 2:16–17), чим накликали на себе прокляття Боже. Однак Господь не залишив людства на поталу, а вирішив послати на землю в тілесному вигляді Свого Єдинородного Сина, другу іпостась Пресвятої Тройці, щоб Він знищив своїм Воскресінням найбільше прокляття людства – смерть. Тому народження Христа (Різдво) слід розглядати в єдності з Його Воскресінням і тим самим обітницею всьому людству, що кожен віруючий у Сина Божого (за Орігеном) теж не зазнає вічної смерті, а буде воскресений у День страшного суду. Ікони сюжету «Різдво Христове» в Україні появляються від найдавніших часів. Під впливом так званого «чистого візантинізму» XIV–XV ст. у стилі обрядової формальності і духовно-ментальної остиглості сформувався так званий «канонічний» варіант ікон різдвяного циклу.

· Х ювілейна «Просфора з Патріархом»: Блаженніший Любомир Гузар подарував нам соборування між собою

На виставці «Містерія Різдва» вдалося зібрали роботи ХІХ ст. в яких строгих візантійських умовностей і «правильностей» немає. Галицькі ізографи XІХ ст. вносили в ікони різдвяного циклу свої приватні внутрішні почуття й переживання, пом’якшували візантійську й новгородську сувору аскетичність глибокою ліричною бароковою м’якістю та витонченим «шармом». Загалом типи ликів святих поступово втрачають надмірну показову виснаженість та смуток, але набувають святково-радісних емоцій. Крім того, галицький іконопис даного віку опирався не тільки на «монастирський академізм», але й на народну творчість. Саме тому Богородиця і Христос в іконах наче представляють найкращий еталон краси своєї епохи.

Виставка триватиме з 17/01/2018 по 30/01/2018 р.

Адреса:

м. Івано-Франківськ

Музей мистецтв Прикарпаття

Майдан А. Шептицького, 8

тел. 53-00-39                                                                                                                                                                                                                                                                                                       Куратор виставки: КОЗІНЧУК Віталій Романович

доктор філософії за спеціальністю богослов’я,

член Національної спілки художників України,

провідний науковий співробітник

Музею мистецтв Прикарпаття

Пасторальне планування

Грудень 2018
Пн В Ср Ч Пт Сб Н
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6