Наша Київська церква, спадкоємицями якої ми є, є Софіїною церквою, яка носить особливу Божественну мудрість. І ми знаємо, що та Божественна Премудрість, ікона якої навічно записана як ідентичність київського християнства, по-особливому віддзеркалювалася в монашестві Київської Церкви. Тому не дивно, що саме ця монаша василіянська обитель, стала престолом, осердям фестивалю української коляди, який вийшла на міжнародний рівень, бо саме українське монашество зберігало мудрість Київської церкви, було осердям книжної науки, культури, мистецтва, тому куди могла привести Божа мудрість Київського християнства наших колядників з України і цілого світу? – До монашої обителі, яка є переповнена нашою Софією Київською.

Про це говорив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у понеділок, 14 січня, під час своєї проповіді до вірних у рамках відвідин парафії Царя Христа, що в Івано-Франківську.

З нагоди завершення Х Міжнародного фестивалю "Коляда на Майзлях", який розпочався ще 8 січня, взяли участь у Літургії також Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, отці-василіяни, запрошені священнослужителі, а також парафіяни святині та гості фестивалю.

«У цей день, коли ми сьогодні разом стоїмо перед Божим обличчям, восьмого дня після Різдва Христового, наша Церква пригадує одну важливу події зі життя нашого Новонародженого Спасителя. Відповідно до старозавітного закону, на восьмий день після народження, Господь наш Ісус Христос був обрізаний та отримав своє ім’я – Ісус. Це ім’я, яке сповістив ангел Господній у сні Йосифові; ім’я, яке означає Спаситель; ім’я, яке згідно слова Божественного Євангелія є єдиним, у якому людина може отримати спасіння, тобто отримати свою злуку з Богом; те ім’я, яке єднає людину з Вічним Божим життям», - такими словами звернувся Предстоятель церкви до вірних на початку своєї проповіді.

Глава УГКЦ також звернув увагу на те, що цей восьмий день є дуже глибоко символічний, відповідно до мови, символів і жестів Священного Писання.

Про празник обрізання Господнього

«Ми знаємо, що цей закон обрізання Господь Бог дав Авраамові на восьмий день після того, коли він тішився після народження свого сина Ісаака – сина обітниці, сина, якого Господь Бог дав безплідному подружжю як знак свого вічного союзу, вічного заповіту, вічної животворчої сили, яка від Бога дається людині і лише тоді робить людину плідною, діяльною, мудрою і тоді людина входить, начебто, у вічність», - зауважив Проповідник.

За словами Блаженнішого Святослава, не даремно Господь Бог обрав цей 8 день. Ми знаємо, що цифра 7 у Святому Письмі є знаком повноти створення. Ми з вами сьогодні живемо за семиденним циклом нашого тижня. А що означає 8 день? Восьмий день, зокрема в контексті того союзу, заповіту Бога і Авраама означає передвіщення чогось нового. Цей день означає праобраз, а відтак сповнення в Ісусі Христі нового сотворіння, початок абсолютно нової ери, нового періоду, нової історії в житті людини.

«Тому-то сьогодні саме в восьмий день після Різдва ми святкуємо Новий Рік за Юліанським календарем.

І ось сьогодні в цей перший день нового року, ми бачимо, що та новизна не є щось що походить тільки через зміну чисел календаря.

Новим людину і світ робить тільки Божественна і життєдайна сила. Кожного разу, коли Він нас торкає, ми відчуваємо що щось нове починає діяти у моєму житті. Господь Бог є джерелом всякого оновлення людини і світу. Це обрізання, яке приймає сьогодні наш Спасителя є наче передвісником моменту нового сотворення, яке пережив кожен християнин, бо моментом нового сотворення людини є святе хрещення. Хрещення, в якому ми отримуємо те хресне ім’я і починаємо по-новому будувати стосунки з Богом і з ближніми, стаємо членами Христової Церкви, членами Боговибраного народу Нового Завіту. Ось що означає цей перший день нового, оновленого періоду в нашому році для нас з Вами християн нової ери, нової епохи.», - зазначив Предстоятель УГКЦ.

Проповідник також роздумував про святого Василія Великого, пам’ять якого сьогодні святкуємо.

«Найкраще ту новизну цього святого, його особливість, мабуть що, передає нам канон сьогоднішньої Утрені. Там є такі слова: «Як Син є образом Отця, а Дух Святий – Отця і Сина, так ти, Василію - чисте дзеркало Духа й оселя всієї Трійці». Святий Василій Великий походячи з багатої, могутньої аристократичної родини, прийнявши ту іскру благодаті Святого Духа, став тою особою, яку слово Божественного Євангелія оновило, змінило, переобразило культуру, філософію, державний і церковний устрій Римської імперії», - повчав Блаженніший Святослав.

Три риси святого Василія

За його словами, Святий Василій мав три характерні риси.

«Вічна Божа Премудрість, яка втілилися у Різдві в особі Божого сина, яка є об’явлена людству Духом Святим, знайшла свій осідок, свій престіл у постаті Василія і тому Духом Святим він став Великим. Годі згадати всі промені, які засяли з того чоловіка, але згадаймо лише три», - роздумував Глава нашої Церви

Перша риса: св. Василій Великий – батько богослов’я

«Найперше, св. Василій Великий, як віддзеркалення Пресвятої Тройці, увійшов в історію як той, який до кінця оформив, пояснив і висловив єдність єдиносушність осіб Пресвятої Тройці. Навіть та фраза, якою ми закінчуємо кожне славослов’я – «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові» – це є молитва Василія Великого. Носячи у собі Пресвяту Трійці, він міг поясни найважливішу сутність христової віри – той, хто не вірить в існування одного Бога в трьох Особах не може називати себе християнином», - повчав Предстоятель.

Друга риса: святий Василій – зачинатель спільнотного монашого життя

За його словами, Святий Василій увійшов в історію Христової Церкви, як великий реформатор монашого життя. Бо споглядаючи Трійцю він бачив, що ми віримо в єдиного Бога, але який є в Тройці і не є самотній. Тому дивлячись на богопосвячене монаше життя, він був зачинателем спільнотного життя аскетів і монахів. Того життя, яке ми сьогодні бачимо в наших обителях, наших монастирях. Зокрема і в чині, яке і до сьогодні носить ім’я святого Василія. Монаша спільнота – є іконою вічності в дочасному земному світі.

Третя риса: Василій Великий – реформатором суспільного життя

«Третьою рисою Василія Великого є те, що він став реформатором суспільного життя Римської імперії IV ст.; імперії, яка часом була дуже жорстока. Він знаний зі свого соціального служіння, з формування спільнот, які гартували християни, щоби допомогти тим, кого те жорстоке суспільство часами відкидало. 

Джерела, які ми сьогодні маємо, кажуть, що Василій Великий створив начебто паралельне суспільство в Римській імперії, де були цілі міста, які називалися «Василіяди». Ці міста, в яких люди віддзеркалювали Царство Боже, показуючи, що можна жити по-новому, жити для Бога, а водночас служити людям, служити ближнім», - розповів Патріарх.

Василій Великий – престіл Божої премудрості

На думку Отця і Глави нашої Церкви, в особі Василія Великого наче та мудрість греко-римських філософів наповнилась новим змістом.

«Бачимо, як Василій Великий – одна людина, яка прийняла іскру Божого одкровення, стала престолом премудрості. Він став батьком богослов’я, реформатором монашого життя і заклав ікону справедливого суспільства, за яким ми так тужимо тут на землі, і хочемо, щоби наша Україна була подібна на його Василіяду», - сказав Блаженніший Святослав.

У заключній частині своєї проповіді, Глава УГКЦ роздумував над роллю та місцем нашої Церкви.

«Згідно старовинної традиції Київської церкви, та Божественна премудрість, яку ми сьогодні споглядаємо в особі Василія Великого, воплотилася через хрещення святого Володимира в тіло і кров в історію Київської Церкви. Наша Київська Церква, спадкоємцями якої ми є, є софійною церквою, яка в собі носить ту особливу Божу мудрість, і коляда – традиція прославляти нашими народними звичаями народженого Христа є виявом нашої Софії Київської», - зауважив Предстоятель.

Та Божественна Премудрість, - за словами Патріарха, - це ікона, до якої навічно записане як ідентичність київського християнства, по-особливому віддзеркалювалася в монашестві Київської Церкви. В тому монашестві, яке було реорганізоване за духом Василія Великого, в Чин Василія Великого, моїм попередником великим Митрополитом Йосифом-Веніямином Рутським.

«Тому не дивно, що саме ця монаша василіянська обитель, стала престолом, осердям фестивалю української коляди, який вийшла на міжнародний рівень, бо саме українське монашество зберігало мудрість Київської церкви, було осердям книжної науки, культури, мистецтва, тому куди могла привести Божа мудрість Київського християнства наших колядників з України і цілого світу? – До монашої обителі, яка є переповнена нашою Софією Киїською», - підсумував проповідник.

Варто зазначити, що Блаженніший Святослав привітав усіх з сьогоднішнім святом, особливо ж тих, хто носить ім’я св. Василія Великого. Він також склав вітальні слова усім отцям, братам і сестрам Чину святого Василія Великого.

З нагоди 80-літнього ювілею від Дня народження, Глава Церкви привітав Патріаршою грамотою довголітнього ігумена місцевого монастиря – о. Володимир Пальчинського, ЧСВВ.

Блаженніший також подякував Міністру культури України п. Євгену Нищуку за його участь та старання, докладені для того, щоби фестиваль «Коляда на Майзлях» став Міжнародним.

«Сьогодні ми просимо, щоби та українська коляда об’єднала всіх: не залежно від конфесій, не залежно від етнічного чи національного походження, стала небесним світлом Святого Духа, яка поможе нам прославити мудрість Київської Церкви», - закликав Глава УГКЦ присутніх гостей та учасників гала-концерту.

Відтак сам Міністр вручив п. Ігорю Дем’янцю нагороду від Президента України за значний вклад в розвиток культури.

Після чого Блаженніший Святослав ще раз подякував організаторам, присутнім за їхню участь, їхній вклад в розвиток фестивалю, побажавши наснаги та Божої мудрості й надалі так гарно прославляти Христа в наших українських колядках.

В свою чергу ігумен і парох храму Царя Христа о. Йосафат Хаймик, ЧСВВ, разом із Митрополитом Володимиром подякували Патріарху Святославу за його візит, молитву та благословення.

Завершилося ж богослужіння спільною молитвою за мир та спокій в Батьківщині нашій Україні «Боже Великий, Єдиний».

Пригадуємо, що сьогодні о 16:00 год. запланований Гала-концерт фестивалю «Коляда на Майзлях» за участю народної артистки України Марії Бурмаки, гурту «Gypsy Lyre» та учасників фестивалю.

Слідкуйте за новинами на нашому сайті, або на сторінці у мережі facebook.

Прес-служба Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Пасторальне планування

Липень 2019
Пн В Ср Ч Пт Сб Н
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4