У передмові до книги італійського священика-салезіянина про душпастирство молоді у світлі молодіжного Синоду, Святіший Отець ділиться своїми роздумами про важливість розпізнавання, синодальності та відновлення освітньо-виховного пакту.

Папа Франциск написав передмову до книги «Навколо живого вогню Синоду. Надалі виховувати до доброго євангельського життя», автором якої є італійський священик-салезіянин Россано Зала, який був одним із Спеціальних Секретарів під час Синоду, присвяченого молоді, в жовтні 2018 року.

Завдання богослов’я

Папа Франциск розпочинає свої роздуми євангельським уривком про те, як один законовчитель запитав Христа, якою є найбільша заповідь. Христос відповів йому: «Люби Господа Бога твого всім своїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: це найбільша і найперша заповідь. А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого. На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються» (Мт 22, 36-40). Святіший Отець пояснює, що в першій із цих заповідей виражена повнота посвяти Богові, що починається в серці, переходить через душу і доходить до розуму.

Він підкреслює, що богословська завзятість, як пошук Бога за допомогою інтелекту, є виразом любові до Нього, і сьогодні, як ніколи, потрібні богослови, захоплені Богом та Його народом, бо, як видно з Христової відповіді, дві заповіді перебувають поруч.

“Тому богослов’я, – наголошує Папа, – не може абстрактно говорити про Бога, відокремлюючи Його від світу та конкретних людей, а має завдання розмірковувати про зв'язок між Ним та людьми, пропонуючи всім причини для життя та надії.”

Звідси випливає тісний взаємозв’язок між богослов’ям і душпастирством. Душпастирське спрямування, за словами Папи, є постійним елементом богословської думки. З іншого боку, богослов не трудиться для себе самого, а для того, аби будувати Церкву й давати Божому людові надійну поживу.

Розпізнавання, що походить від слухання і діалогу

Глава Католицької Церкви підкреслює, що ми є свідками «зміни епохи», що вимагає від душпастирів зрілості в стосунках з іншими та особливих знань. Ключовими словами він вважає «слухання» й «діалог». Сьогодні, більше ніж будь коли, потрібно прислухатися до «радощів і труднощів кожного представника Божого люду й, насамперед, молоді». А діалог, як пояснює Папа, народжується в переконанні, що наш співрозмовник завжди наділений ресурсами природи й благодаті.

“Діалог, – підкреслює він, – це стиль, що вказує на щедрість Бога, оскільки визнає Його присутність у всьому, і тому Його потрібно знайти в кожній людині, маючи мужність поговорити з нею.”

Слухання й діалог повинні сприяти здатності розпізнавати. Розпізнавання, за словами Святішого Отця, не належить тільки до єзуїтської духовності, а є тим знаряддям, яке протягом історії Церкви допомагало знаходити нові рішення та незвідані шляхи. Зокрема, в час пандемії розпізнавання потрібне для того, аби «забезпечити близькість з Божим людом, реформувати економіку та фінанси, розробити нові форми солідарності та служіння».

Молодь нагадує Церкві про синодальність

Папа Франциск зазначає, що в книзі «Навколо живого вогню Синоду. Надалі виховувати до доброго євангельського життя» отець Россано Зала неодноразово підкреслює, що несучими колонами молодіжного Синоду були «розпізнавання» і «синодальність». Святіший Отець пояснює, що він наполягає на синодальності, бо потрібно усвідомити, що «благодать Хрищення є основною платформою християнського життя та місії. І саме завдяки цій благодаті кожен покликаний бути “учнем-місіонером”». На цьому наголошувалося вже під час Другого Ватиканського Собору. В цьому контексті Папа наводить слова зі своєї промови з нагоди святкування 50-річчя встановлення Синоду Єпископів (17 жовтня 2015 р.): «Шлях синодальності – це шлях, якого Бог очікує від Церкви третього тисячоліття». Саме це, як він підкреслює, спонукало присвятити ХVI Звичайну Загальну Асамблею Синоду Єпископів, що відбудеться в жовтні 2022 року, темі «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія».

Глобальний освітньо-виховний пакт

 «Синодальність веде нас безпосередньо до виховання. Звичайно, адже виховання – це не індивідуальний, а командний спорт!» – підкреслює Наступник святого Петра, додаючи, що, коли дорослі не ладять між собою, то виховання припиняється. В контексті, в якому більше не існує так званого «освітньо-виховного пакту» між сім’єю, школою, країною та культурою, він вказує на необхідність творити щось нове, закликаючи різні інституції «смиренно шукати шляхи примирення заради добра молодих поколінь».

Святіший Отець нагадує, що Міжнародна зустріч на тему «Відновлення освітньо-виховного пакту», яка була попередньо запланована на 14-те травня 2020 р., відбудеться від 11 до 18 жовтня цього року, а підписання Пакту передбачене на 15-те жовтня.

Наприкінці своєї передмови до книги «Навколо живого вогню Синоду. Надалі виховувати до доброго євангельського життя», Папа Франциск зазначає, що ця книга насправді цікава й актуальна, хоча, з іншого доку, досить насичена.

“Але ми знаємо, – підкреслює він, – що міцні та безпечні будинки будуються на камені та цеглі, а не на піску та картоні! Щоб розпалити багаття, яке горить довго, недостатньо соломи, а потрібна добре витримана деревина. Для того, аби зростати, недостатньо харчів, повних консервантів, а потрібна здорова і поживна їжа. Так само думка потребує міцності, особливо, в цей дуже “плинний час”, коли все проходить занадто просто і поверхово.”

Джерело: vaticannews.va