У суботу, 17 вересня, в каплиці Івано-Франківської духовної семінарії завершилися дні віднови духа. Реколектантом наук був о. Григорій Джала, МЗСА. Основною метою заходу були розважання над молитвою, яка займає надзвичайно важливе місце у житті священнослужителя.

Під час вступної науки реколектант на прикладі розповіді про самарянку із Євангеліє роздумав над тим, що Господь першим чекає на людину і розпочинає розмову з нею, а також про те, що в особистій молитві до Бога ми можемо розпізнавати те, чого Господь від нас хоче:

«Коли йдеш напитися води живої, Господь вже тебе там очікує. Коли Бог промовляє до людини, то говоритиме правду, часто болючу правду, щоб нас вилікувати цілковито. Тому, як каже Святий Апостол Павло, моліться всюди і безнастанно, адже Бог всюди єси і все наповняє».

Опісля священнослужитель промовив: «Бог дозволяє нам виявити своє незадоволення у молитві, як це зробила самарянка, а далі промовляє і торкається глибини серця. Коли ми виявимо своє незадоволення, то справді починаємо розмовляти з Богом про вищі речі», – промовив священнослужитель.

У другий день реколекцій, в суботу, під час Божественної Літургії отець-реколектант розважив про прощення:

«Важливо пам’ятати, чи маю я прощення до свого ближнього, чи, можливо, тримаю в своєму серці образи на нього. Я повинен йти першим до свого ближнього, щоб примиритись, не чекаючи його кроку. Прощення – це конкретний вибір і конкретне рішення, що виявляє людський послух Богу».

Згодом душпастир зазначив, що духовне життя – це не лише приємності, а й випробування. Реколектант виокремив те, що, якщо ми пройдемо ці труднощі, то в кінцевому результаті станемо щасливими.

У третій науці о. Григорій ділився з семінаристами думками про важливість Літургії:

«Найбільшою молитвою є Літургія. Нам усім слід бути притомними на ній, усвідомлюючи зміст текстів священних писань. Тому запитаймо себе, чи належним чином ми готові до цього богослужіння».

Опісля о. Григорій наголосив на важливості зв’язку священників з вірними, адже кожен християнин потребує уваги, особистого контакту, щоб вилікувати душу.

Після цього брати-семінаристи мали можливість разом молитися Велику Вечірню, яку своїм голосом оздобив семінарійний хор “Благовіст”.

Під час IV науки отець-реколектант заохотив присутніх не чекати сприятливої нагоди робити хороші речі, а діяти, як тільки випадає найменша можливість. Тут йде мова про катехизації, спільні зустрічі тощо, які у своїй суті повинні бути простими, зрозумілими для людей. Це руйнує бар’єр між священником і вірними, а також робить їх компетентними у справах віри. Наприкінці о. Григорій настановив бути солідарним і ввічливим із всіма людьми, адже ніколи не знаємо, хто прийде нам на допомогу в скрутній ситуації.

На завершення віцеректор семінарії о. Василь Михнюк висловив вдячність реколектанту за змістовні й натхненні науки, після чого о. Григорій, відповідно до доброї семінарійної традиції, окропив всіх свяченою водою.

Джерело