Сьогодні, 24 вересня, відбулася проща всієї спільноти Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата до Відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача, що в с. Старуня. Це паломництво стало особливим, адже на подію завітав Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, який очолив урочисту Архієрейську Божественну Літургію, під час якої рукоположив чотирьох дияконів в пресвітерський сан.

Проща до Старуні розпочалася молебнем до блаж. свщмч. Симеона у храмі Свв. Петра і Павла, який очолив ректор Івано-Франківської духовної семінарії о. Тарас Путько у співслужінні семінарійних отців, зокрема, префектів та духівників.

Опісля цього всі прочани, семінаристи, запрошені гості та священнослужителі зустрічали Митрополита Володимира на Старунській землі. Парафіяльна молодь храму Свв. Петра і Павла зі словами привітань зустрічала Архієрея, а настоятель каплиці Пресвятої Родини о. Юрій Сидір запросив Владику Володимира очолити Архієрейську Літургію.

Кульмінаційною частиною паломництва стала Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Митрополит Володимир у співслужінні священників каплиці Пресвятої Родини, семінарійних отців, а також багатьох запрошених священнослужителів Івано-Франківської Архієпархії.

Молитовним співом Літургію прикрасив семінарійний хор "Благовіст".

«"Хто любить більше батька або матір свою, той Мене не достойний. Хто любить більше сина або доньку свою, той Мене не достойний". Щойно ми слухали ці слова нашого Господа, роздумуючи над тим, якими вони є не простими», — такими словами зі Святого Письма у часі Літургії Владика Володимир розпочав свою проповідь до вірних, розважаючи над сьогоднішнім уривком із Євангелії.

Продовжив свою проповідь Митрополит Володимир такими словами:

«Але все дуже просто. Господь не каже, щоб ми не любили наших батьків, дітей, але промовляє, що ми маємо любити Його понад усе, ще більше, ніж наших рідних. Дорогі в Христі, Господь є сотворителем всього світу, людей, і Він благословляє кожне людське життя, дбає про людський рід. Тому потрібно, щоб ми відкрили наші очі, адже ще кращий є наш Всевишній Господь, ніж те все, що є в нашому житті».

Далі Митрополит роздумував про стосунки між Богом і людиною:

«Дякуймо нашому Богу понад усе, любімо його понад усе. Поважаймо наших батьків, які для кожного особисто зробили дуже багато, любімо і своїх дітей, яких Господь поблагословив, щоб вони могли пізнати щастя, а найголовніше — пізнати Господа, щоб виконувати Божі заповіді. Христос каже, щоб всі ми брали свій хрест, і йшли за Ним, звертаючись цими словами не лише до духовенства, а й до всіх людей».

Крім того, Владика Володимир поділився думкою про справжню радість, яке є лише у Господі:

«Не може бути на цій землі когось більшого, ніж Господь, який є дорогою радості й справедливості. Але, на жаль, багато людей про це забуває, думаючи, що земні достатки і багатства будуть радістю для них. Тільки в Божій ласці і любові ми стаємо щасливими і радісними, починаючи будувати Царство Небесне уже тут, землі, у наших серцях».

Завершив промову Архієпископ такими словами:

«Сьогодні бачимо час війни в Україні, де наші воїни є на полі бою, щоб оберегти свою Батьківщину, свій народ від ворога. Це велика їхня пожертва і подвиг заради нас, тому вони мають жити в наших серцях, тож шануймо і молімося за них».

Згодом, після Херувимської пісні, за Чином поставлення ієреїв, Митрополит Володимир рукоположив у пресвітерський сан чотирьох дияконів: о. Івана Харевича, о. Павла Василіва, о. Івана Зубрицького та о. Михайла Маршалюка.

Новоієреї, після трьох обходів навколо престолу, зачитали визнання віри. Опісля Архієрей прочитав молитви ієрейських свячень.

Далі нововисвячені ієреї були облачені у священничі ризи, а згодом отримали служебник та чашу.

В часі Літургії всі вірні чисельно приступити до Тайни Євхаристії, яку уділяли, зокрема, новопресвітери.

Після завершення Святої Літургії лунало многоліття, відтак Владика Володимир звернувся до всіх зі словом, опісля побажавши многих і благих літ:

«В окремий спосіб вітаємо новопоставлених ієреїв. Вітаємо вас як священників у Христовому Винограднику, адже ваші парафіяни очікують вашої пастирської праці. У цей нелегкий час для нашої Батьківщини всі люди потребують духовної підтримки, щоб служити вірою і правдою. Нехай Господь благословить вас, а блаженний священномученик Симеон Лукач, на рідній землі якого ми тут зібрані, в особливий спосіб допомагає вам у вашому служінні».

Далі о. Павло Василів висловив вдячність Митрополиту від імені нововисвячених священників:

«У цю хвилину наші серця є повні вдячності Господу за дар життя, Пречистій Діві Марії за те, що провадила нас до цього прекрасного моменту священства. Вам, Владико, дякуємо за те, що вірили в нас і батьківською любов'ю провадили, а сьогодні уділили те велике — Таїнство Священства. Дякуємо всім нашим рідним, щоб ми гідно служили в цьому Христовому Винограднику».

Незадовго о. Юрій Сидір подякував Митрополиту Володимиру за те, що очолив Літургію у Відпустовому центрі, а також всій семінарійній спільноті за участь в прощі.

На завершення прощі всі прочани та духовенство молилися за мир і перемогу України "Боже Великий, Єдиний".

Бажаємо новоієреям Божої мудрості, кріпості, непохитної віри та святого служіння, яке принесе рясні плоди у Христовому Винограднику! Аксіос!

Джерело