Сьогодні, 27 вересня, у празник Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин освятив новозведений храм Покрови Пресвятої Богородиці та Всіх Святих Українського народу, який знаходиться у с. Закерничне, Перегінського протопресвітеріату, а також рукоположив ієродиякона Свято-Покровського монастиря в пресвітерський сан.

На урочисту подію прибули всі вірні с. Закерничне, парафіяни із довколишніх сіл та міст, а також гості з інших областей України.

Все розпочалося із приїзду Високопреосвященного Владики Володимира до Закерничного, де його радо зустріли численні священнослужителі та парафіяльна спільнота. Найперше Архієрея із хлібом-сіллю вітала молодь храму, а також ігумен монастиря преп. о. Іван Коваль, який вручив Владиці Володимиру хрест.

Митрополит Володимир звернувся до вірних словами:

«Щиро дякую за зустріч усім вам, дорогі брати і сестри. Сьогодні історична хвиля. Монахи, які є сьогодні між нами, дуже довго і багато трудилися, щоб тут було прославлене ім'я Боже та була постійна молитва в цьому Господньому храмі. Нехай Господь прийме труд нашої праці, поблагословить нас і вислухає наші перші молитви в цій святині, які будемо підносити до Нього, за перемогу України та мир в нашій Батьківщині».

Згодом Митрополит Володимир здійснив Чин освячення новозведеного храму. Під час освячення храму Архієрей, звертаючись до присутніх, детально й пізнавально пояснив всім вірним про те, у який спосіб це відбувається:

«На початку священники спільно з Архієреєм посвячували в трьох посудинах три рідини, якими благословили престіл: джерельна вода, виноградне вино з чистої лози, яке використовуємо на Літургії, та вода з пахучою оливою. Далі престіл благословили святим миром, яке благословить Отець і Глава УГКЦ у Великий Четвер. Це миро є тим самим, яке використовують при Миропомазанні. Після того, як ми поблагословимо миром жертовник, ми його будемо вбирати його в обруси. Один із них — антимінс. Ця традиція Церкви походить ще від дуже давніх часів раннього християнства, коли християни молилися в катакомбах».

Під час звершення Чину освячення Владика Володимир поблагословив миром храм зсередини, відтак розпочалася процесійна хода, коли всі зібрані в святині вийшли надвір, щоб процесійно обійти храм із мощами святих.

Далі розпочалася Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Митрополит Володимир у співслужінні ігумена монастиря преп. о. Івана Коваля, ієромонаха Кипріяна Патинока, всіх інших ієромонахів монастиря, протопресвітера Перегінського прот. Романа Балагури та запрошених священнослужителів Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

В часі Літургії Владика Володимир у проповіді звернувся до вірних:

«У цей день священник, одягнений в багряні ризи, виносить на тетрапод прикрашений квітами хрест, а вірні співають: "Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресення Твоє славимо"».

Далі Митрополит роздумував над цінністю Господнього Хреста у житті людини:

«З-поміж усіх різноманітних пам'яток у нас, християн, є одна, найдорожча пам'ятка, яку ми особливо шануємо, і це є святий Хрест Христа. Святий Хрест — це знак нашого спасіння, адже на Хресті Ісус Христос примирив людство з Богом. Наш Божественний Спаситель помер на ньому у Велику П'ятницю, відкупивши наші провини та врятувавши нас із диявольської неволі».

«Свята Церква каже нам, щоб всі люди поспішали під рамено Хреста, біля якого можна знайти потіху, розраду, полегшення в терпіннях, витривалість надалі. У Хресті приховані великі вартості, бо з нього, немов зі Святого Письма, вичитуємо науку Божої Премудрості», — такі слова Архієпископ промовив на завершення свого звернення.

Під час Божественної Літургії відбувся ще один урочистий і важливий момент — Архієрей рукоположив на пресвітера ієродиякона Симеона Волошина.

За уставом це відбулося після Херувимської пісні, коли після трьох обходів навколо престолу, нововисвячений ієромонах Симеон склав присягу віри. Опісля Архієрей прочитав молитви пресвітерських свячень та облачив у священничі ризи ієромонаха.

В часі Літургії молільники чисельно приступили до Святої Тайни Євхаристії.

Наприкінці моління в храмі лунало многоліття всім тим, хто спричинився до цього святкування.

На завершення богослужіння Владика Володимир доручив протодиякону Андрію Тузу зачитати Папську грамоту із Ватикану, зокрема, з Апостольської Пенітенціарії, про те, що від сьогодні храм Покрови Пресвятої Богородиці та Всіх Святих Українського народу проголосять відпустовим місцем. Відпуст можуть отримати ті, хто щиро кається, є висповідані та підкріплені святим Причастям, а також беруть активну участь в урочистих богослужіннях в цьому храмі.

Відтак Митрополит Володимир передав слово ігумену монастиря преп. о. Івану, який мовив такі слова:

«Ми з нетерпінням чекали цього моменту освячення храму, адже пандемія та війна не давали цього зробити раніше. Дякуємо Вам, Владико Володимире, що освятили храм цей, за Вашу постійну й велику працю та підтримку. Дякуємо нашим парафіянам та жертводавцям, що спричинилися до будівництва цієї святині. Божого Вам благословення й опіки Матері Божої».

Після цього у святині лунали многії і благії літа, відтак слово мали парафіяни храму, які висловили вдячність Митрополиту Володимиру за зразкову пастирську опіку над вірними та побажали наснаги в душпастирському служінні.

Незадовго діти та молодь теплими словами вітали Архієпископа за його постійну турботу над всіма вірними.

Опісля відбулося вручення подячних грамот всім жертводавцям та фундаторам храму, які спричинилися до будівництва відновленого Свято-Покровського монастиря, а також за щиру жертовність до монашої спільноти.

Наступним моментом урочистості стало звернення нововисвяченого ієромонаха Симеона, який подякував всім тим, хто прийшов щиро помолитися до храму. Також о. Симеон подякував Пресвятій Діві Марії за всі ласки на цій дорозі священничого служіння.

Згодом Митрополит Володимир закликав присутніх молитися за українських воїнів:

«Молімося за наших воїнів, щоб вони відчували силу нашої молитви. Коли ми є всі єдині, то Бог є з нами, адже всі бажаємо захистити нашу землю від ворога. Нехай Господь береже наше воїнство».

Завершилося свято архієрейським благословенням молільників та молитвою за Україну «Боже Великий, Єдиний» на заклик Митрополита Володимира.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ