Нас особливо збентежила заява нашого Президента про те, що росія депортувала з України понад 11 тисяч українських дітей. І це тільки ті, про яких ми знаємо. А ті, про яких ми не знаємо, на жаль, не внесені до статистики. Тому ми сьогодні просимо всі міжнародні інституції: зробімо разом усе, щоб діти України знову вернулися на свою Батьківщину, до своїх батьків, до своєї домівки! Такий заклик зробив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у щоденному воєнному зверненні у 265-й день великої війни росії проти України.

Впродовж минулої доби, розповів Предстоятель, на всій лінії фронту йшли тяжкі бої, які сконцентрувалися на Донеччині та на півдні Луганської області. Наші воїни відкидають численні атаки російських збройних злочинців, героїчно боронять нашу Батьківщину. Проте ворог знову і знову завдає ударів по наших мирних населених пунктах поза лінією фронту. Знову постраждали міста і села на Сумщині та Харківщині, Донеччині та Херсонщини. Ми сьогодні зранку довідалися, що ворог знову завдав ракетного удару по передмістю Запоріжжя. Багато руйнувань. Багато людського болю. Українська земля у вогні.

У цей день Глава УГКЦ продовжив роздуми над зціленням ран українського народу і над тим, як нам поводитися, щоб захистити всіх тих, що борються зі своєю хворобою і травмою.

Важливим елементом такого зцілення, на переконання Блаженнішого Святослава, є всенародна вдячність і увага до тих, хто отримав поранення, зокрема на фронті, співчуття до всіх травмованих цією війною.

«Війна принесла руїну в нашу Україну і в душу, психіку та фізіологічну сферу всіх українців. Проте серед нас є ті, які втратили більше, ніж ми. Коли нам важко, пам’ятаймо, що є ті, хто терпить більше. Коли нам болить, зрозуміймо, що хтось страждає набагато більше. Тому будьмо уважними до тих, хто потребує допомоги», — закликав архиєрей.

Наші захисники, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій, наголосив Глава Церкви, до кінця свого життя носитимуть ці болючі знаки на своєму тілі. «Ми, як народ і як Церква, не маємо права ані на хвилинку їх покинути і про них забути», — сказав Блаженніший Святослав.

На жаль, зазвичай про ветеранів війни, про постраждалих і людей з інвалідністю, ствердив Глава УГКЦ, згадують один чи кілька разів на рік, коли відзначають якийсь ювілей чи день пам’яті. А на щодень вони покинуті і забуті, ледве нидіють, виживають у тому світі, який ми називаємо мирним.

Саме тому Українська Греко-Католицька Церква, за його словами, хоче в кожній єпархії творити для постраждалих від війни своєрідні реабілітаційні центри, а монастирі вже готові приймати тих, які лікують рани війни, у межах різних програм, таборів і спільнот. Один християнський психолог поділився своїм спостереженням: «Богослужіння Церкви: Вечірня, Утреня, Літургія — це терапевтичний простір, у якому людина відчуває красу, гармонію небес. Переживання близькості Бога через красу і добро лікує і зцілює».

«Нехай Господь Бог зцілить наші рани. Ми ж відкриймо Йому своє серце, а також будьмо Його руками, які чинять добро. Нехай наші серця підтримують тих, кому сьогодні найважче», — закликав Блаженніший Святослав.

Відтак пригадав дуже важливий і пророчий для українського суспільства заклик митрополита Андрея Шептицького. Це — невтомний клич до єдності: «Кожен, кому тільки добро в Україні лежить по-справжньому на серці, мусить уважати за свій обов’язок цілою працею усього життя спричинитися до множення елементів єдності в нашому народі».

«Хай повага, шана, підтримка і любов стосовно ветеранів цієї війни та постраждалих від неї стане школою єдності, школою любові для всіх нас», — побажав Блаженніший Святослав.

Джерело