Уродженець с. Церквіна о. Йосафат (Ілля) Лесів, проживши 95 років, бачив на своєму шляху війну і мир, підпілля і розквіт УГКЦ, проголошення незалежності України і її розвиток, він не зламався, а твердо вірив Богу й непохитно стояв у хвилини випробувань.

У середу, 25 листопада, відзначаючи світлий празник святого священномученика Христового Йосафата, у с. Церківна Болехівського протопресвітеріату, з благословення Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина, урочисто освятили пам’ятника о. Йосафату (Іллі) Лесіву.

Божественну Літургію та чин освячення очолив отець-протопресвітер Дмитро Павлик.

Отець-адміністратор Ростислав Какапич складає найщиріші слова вдячності в адрес усіх священнослужителів за спільну молитву, а також дякує усім жертводавцям, доброчинцям, парафіянам та гостям, які спричинилися до встановлення пам’ятника.

Повідомив о. Ростислав Какапич

Довідково

Отець Йосафат (Ілля) Лесів народився 28 липня 1917 р. у с. Церківна на Івано-Франківщині.

Закінчивши восьмирічну школу молодий хлопчина, почувши голос Господній, пішов до монастиря, щоб здобути духовну освіту де пробув п’ять років, з 1934-1939 рр. Найближчим був монастир оо. Василіян в с. Гошеві де на той час настоятелем був о. Матей Шепітна, а в монастирі було п’ять монахів які готувалися до вступу до підпільної, в той час, Івано-Франківської духовної семінарії.

Через ймовірний арешт у монастирі, отець-ігумен відправив усіх монахів до своїх домівок, а тому майбутній душпастир о. Йосафат повернувся до рідного села – Церківна. Там, незважаючи на погрози КДБ, займався вченням духовного співу і організував хор, який в 1940 році, на Вербну неділю в Церкві св. Параскевії відспівав свою першу Літургію.

Невдовзі до батьківського дому прийшла повістка – хлопця забирають до війська, направлення до воєнної частини м. Новосибірська, Вороніжська область – Росія. Навіть там, в далекому краї від батьківського дому, знайшлися віруючі люди. Спільно збираючись на молитву з однодумцями, майбутній отець Йосафат молився молебні і акафісти, за що був заарештований до трьох років ув’язнення, після якого був направлений на тяжкі роботи в шахти. Завдяки провидінню Божому і доброму лікарю, майбутнього отця було звільнено і скоро було відправлено додому.

Повернувшись додому в 1947 році, майбутній отець вступає до підпільної Стрийської семінарії, де провчився дев’ять років, а в 1949 році завдяки духовному спрямуванню о. Бучацького,  вступив до Василіанського чину.

Духовно виховуючись і перебуваючи в молитві, в 1979 році прийняв ієрейські свячення з рук  Владики Федорика і почав духовно провадити людей в той не легкий час, коли УГКЦ терпіла жорстокі переслідування радянської влади. Підпільно обслуговував парохії в селах: Гошів – де парохом був рідний брат о. Василь Лесів; Бубнище, Липа, Ростоки, Витвиця. Часто підпілні села відвідував Владика Софрон Дмитерко, ЧСВВ, зміцнюючи віру людей які постійно приходили на спільну молитву – Літургію.

Починаючи з 1995 року отець ревно почав відбудовувати те, що зруйнувала радянська влада – храми. Під керівництвом отця Йосафата Лесіва збудовано два храми: Церква Різдва Богородиці в рідному селі Церківна і Церква Покрови Пресвятої Богородиці в селі Станківці. Постійна духовна праця на парохії зміцнювала отця, бо бачив результати своєї роботи і це додавало ще більшої наснаги для праці в Христовому винограднику.

Отець Йосафат (Ілля) Лесів відійшов до Господа по вічну нагороду 29 березня 2013 р.