У суботу, 20 листопада, наша Церква відзначала пам’ять блаженної преподобної Йосафати Гордашевської. Під її опікою знаходиться богослужбова каплиця парафії св. Димитрія, що в Івано-Франківську по вул. Тролейбусна, 10.

Хоча каплиця функціонує порівняно недавно (освятив її Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин 9 травня цього року), розділити радість першого престольного свята до неї завітало чимало вірних та священників.

Урочисті богослужіння розпочалися з молитви Великої Утрені, яку відслужив отець-настоятель Михайло Добровольський. Далі вірні зустрічали отця-протопресвітера Бориса Гобира, який в співслужінні ще шести священників очолив святочну Божественну Літургію.

Роздумуючи над Божим словом під час проповіді, о. Борис розповів про життя блаженної матері Йосафати, закликаючи кожного, подібно як вона, «прагнути Неба».

«Будьте досконалі. Ці слова можуть нас здивувати. Але Христос говорить ці слова не щоб ми були як збунтовані ангели, але нагадування нам, ким ми маємо бути в цьому житті - досконалими. Ці слова пригадують нам, що дорога до Царства Божого – це дорога до святості, по якій мають йти святі люди. Святі люди – це не ті, які вміють робити надзвичайні речі, але свідки Ісуса Христа», - розповів проповідник.

За його словами, в первісній церкві християни називали одне одного «святими», тому що вірити і не бути святим - не можна. Ми маємо своє життя будувати на прикладі Ісуса Христа. Це не означає, що ми захоронені від упадків, як не були захоронені навіть великі святі, але це означає, що ми живучи в цьому світі, маємо щодня старатися боротися зі своїми пристрастями.

«Ми маємо багато святих в церковному календарі. Ми звикли говорити про святих, як мучеників, яких вбили за Христа і справді їх є чимало. Але святість - це не тільки вмерти за Христа, але й віддати своє життя Христові. Преподобна Йосафата – як і інші новітні святі була проголошення блаженною 27 червня 2003 вже нині святий Папа Іван Павло ІІ. Ця блаженна серед сотні наших блаженних святих стоїть якось особливо», - вів далі о. Борис.

На його думку, всі вони були мучениками за Христа і за Церкву. Вони пережили муки, тюрми, заслання. Але блаженна Йосафата померла задовго до них в 1919 р. Вона своїм життям показує, що бути святим - означає не тільки віддати фізичне життя, але жити з Богом, робити на щодень сумлінно свою працю, служити ближнім.

«Бачимо, що бути святим не означає робити неймовірні речі, але достатньо сумлінно виконувати своє щоденне служіння, вірно дотримуватися Божих заповідей та любити ближніх. В цьому нам яскраво сіяє ця зірниця - наша блаженна Йосафата», - наголосив отець-протопресвітер.

Під час спільної молитви чимало з присутніх приступили до св. Таїнства Покаяння, щоб під час причастя, могти прийняти Євхаристійного Христа до своїх сердець.

На завершення богослужінь, о. Михайло Добровольський висловив подяку отцям, які прибули на храмове свято. Також настоятель склав слова вдячності усім помічникам, які своєю працею впродовж кількох днів готували святиню до цього радісного свята.

Опісля священнослужителі освятили воду та благословили нею присутніх вірян.

Завершилося свято гучним святкуванням на церковному подвір’ї. Місцеві господині гарно постарилися, щоби пригостити гостей та всіх присутніх солодким частуванням та теплим зігріваючим чаєм.

Джерело